КЕРІВНИК МУЗИЧНИЙ

в закладі ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

В закладі дошкільної освіти працюють досвідчені та талановиті керівники музичні Дороніна Тетяна Макарівна, Писаренко Олена Миколаївна та Колько Мар'яна Ігорівна. Девізом їх роботи є слова В.О. Сухомлинського: «Музика – це мова почуттів. Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї».

Керівники музичні проводить музичні заняття у всіх групах, починаючи з групи раннього віку, де виховуються діти 3-го року життя. Заняття проводяться 2 рази на тиждень. Їх тривалість різна, залежно від віку дітей.

Окрім занять музичні керівники готують і проводять години розваг і святкових ранків. Вечори розваг організовуються у кожній віковій групі в другій половині дня. Тривалість вечорів для дітей молодших і середніх груп 15 - 20 хв, для старшої – 20 - 30 хв.

Діти готуються до розваг і святкових ранків під час музичних занять, а також інших видів навчання.

Музичні керівники проводять з вихователями групові та індивідуальні заняття та консультації, на яких розучуються рухи, пісні, інсценізації, які з часом будуть виконувати діти або вихователі на святах, а також продумуються та готуються святкові сюрпризи і репертуари розваг.

Вони разом продумують, як краще і цікавіше провести вечір розваг за участю дорослих, з'ясовують роль кожної дитини у святковому ранку, планують самостійну діяльність дітей, готують костюми та різні атрибути.

Тетяна Макарівна, Олена Миколаївна та Мар'яна Ігорівна є відповідальними, ініціативними, творчими, артистичними педагогами, з високим рівнем професіоналізму. Вони добре володіють ситуацією у дитячому колективі, враховують у роботі індивідуальні особливості своїх вихованців.

Тетяна Макарівна поглиблено працює над питанням впровадження системи комплексного музичного виховання, авторської програми Карла Орфа «Музикотерапія». Головні завдання, які вирішує педагог, це: виховання у дітей навичок творчого музикування, вміння проявити індивідуалізм, здатність та самовираження, розвиток уяви, фантазії, формування активної творчої музичної діяльності дітей.

Під час проведення різних видів роботи з дітьми Олена Миколаївна перевагу надає театралізованій діяльності, яку інтегрує з різними видами дитячої діяльності. Це сприяє повноцінному художньо-естетичному, емоційно-ціннісному, мовленнєвому, фізичному, соціально-моральному, креативному та пізнавальному розвитку дітей, засвоєнню кожною дитиною необхідних знань, умінь, навичок музично-театральної діяльності.

Музичні керівники є активними учасниками методичних об’єднань та семінарів для педагогів міста, педагогічних виставок тощо.

Значення планування музичних занять з дітьми різного дошкільного віку

Важливе значення в організації музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добирають найважливіші завдання, які реально можна розв‘язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей. При плануванні роботи обов‘язковим має бути врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.

Молодший дошкільний вік – залучення дітей до слухання у виконанні педагогів, викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою, підводити дітей до розрізнення музичних жанрів, залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за змістом пісень, формувати музично-рухові навички, заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими, виховувати основи музичної культури.

Середній дошкільний вік – збагачення досвіду і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів, підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору, продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики, закладати основи музичної культури. Вчити співати природним голосом, без напруги, розвивати вміння до танцювально-ігрової діяльності, заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах, зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами, залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.

Старший дошкільний вік – збагачення музичного досвіду дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментальними і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу, підтримувати у дітей бажання співати, виховувати любов до пісні, залучати дітей до імпровізації, сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

Музика в години дозвілля

Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.

У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.

Педагог повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.

У повсякденній роботі з дітьми педагогам допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.

Музика під час ігор дітей

У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.

Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі.

Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучивши на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.

У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру педагог по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.

Для дидактичної гри на розрізнення ритму педагог заздалегідь готує картки з умовною записом ритмічного малюнка знайомих дітям поспівок. Перед початком гри кожен грає, вибирає собі музичний інструмент (металофон, Тріоле, бубон, брязкальце і т. д.)

За допомогою магнітофона можна організувати гру на розрізнення характеру танцювальної музики. Слухаючи танцювальну музику в грамзапису, діти намагаються визначити, що це – полька або вальс. Визначити характер музики іноді допомагають рухи під неї. Рухаючись під музику, діти як би перевіряють, чи правильно вони назвали танець, чи підходять їх рухи до даної музиці.

ДОСВІД РОБОТИ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЇ